Творчість Ліни Костенко — яскравий приклад того, що класична ( у широкому розумінні цього слова) українська література може бути популярною і цікавою як молодому, так і старшому поколінню українців. Найцікавіше, що сама Ліна Василівна ніколи не прагнула до слави. Незважаючи на всезагальне визнання, письменниця може дозволити собі найгостріші вислови, які з першого разу влучають в серце. Можливо, саме завдяки чесності зі своїм читачем Костенко вдалось завоювати народну любов.
Слова Ліни Василівни Костенко — це совість української нації.
Найяскравіші цитати геніальної поетеси
Людям не те що позакладало вуха — людям позакладало душі.
Так багато на світі горя, люди, будьте взаємно красивими!
А секунди летять. Отак можна вмерти й нічого не встигнути. Встигаєш тільки втомитися.
Віддай людині крихітку себе. За це душа наповнюється світлом.
Скільки років кохаю, а закохуюсь в тебе щодня.
Нації вмирають не від інфаркту — спочатку їм віднімає мову.
Несказане лишилось несказанним.
Чужа душа — то, кажуть, темний ліс.
А я кажу: не кожна, ой не кожна!
Чужа душа — то тихе море сліз.
Плювати в неї — гріх тяжкий, не можна.
Єдиний, хто не втомлюється, — час. А ми — живі, нам треба поспішати.
І все на світі треба пережити, бо кожен фініш — це по суті старт. І наперед не треба ворожити, і за минулим плакати не варт…
Жінка як музика, її можна любити, навіть не дуже розуміючи.
Любов шляхетна тільки тоді, коли вона сором’язлива.
Закоханий у себе не може бути здатний на справжню любов.
Важко любити розумну жінку. Завжди боїшся впасти у її очах. Жінка втрачає на інтелекті, лише коли вона кохана. Так що бажано підтримувати в ній цей стан.
Нерівня душ — це гірше, ніж майна.
Людина для людини закритий світ.
Любов — це насамперед відповідальність, а потім уже насолода, радість.
Немає коментарів:
Дописати коментар